Шановні відвідувачі нашого Інтернет - сайту!

.....Вітаємо Вас і щиро дякуємо за виявлений інтерес до нашої організації. Дніпропетровська обласна організація Профспілки працівників освіти і науки є однією з найпотужніших у майже двохмільйонному профспілковому загалі освітян України.

.....Наш обласний комітет Профспілки опікується проблемами правового, соціально – економічного захисту членів профспілки, сприяє задоволенню їх духовних та культурних інтересів, організовує контроль за втіленням в галузі відповідних законів та законодавчих актів. Значна увага приділяється оздоровленню працівників, студентів, членів їх сімей.

.....Будемо раді, якщо інформація нашого сайту стане Вам у пригоді, допоможе вирішити назрілі питання. Закликаємо членів Профспілки до єдності та співпраці і запевняємо, що обласний комітет Профспілки завжди буде стояти на заваді порушень ваших прав і свобод.

Президія обкому Профспілки

Нове у фотоальбомі

Відеоматеріали



Анонси

Вісті з профорганізацій

Пошук

Погода

Профспілковий гімн

Календар свят та подій

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

Контакти

Дніпропетровський обласний комітет Профспілки працівників освіти і науки України

49000, м. Дніпро,

просп. Д. Яворницького, 93

Тел./факс: (056) 744-58-55

E-mail: profspilka.dnepr@ua.fm

Друкe-mail

1571226675_kbk-201720ЦК Профспілки працівників освіти і науки України розглянув проєкт Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», надісланий листом № 726 від 10.10.2019 року і надіслав лист до СПО об’єднань профспілок, де висловив свою позицію.

Профспілка не погоджується зі змінами до Кодексу Законів про працю України, до Законів України «Про оплату праці», «Про прожитковий мінімум», запропонованими статтями 1, 17, 22 розділу І проєкту, оскільки мінімальна заробітна плата, як і прожитковий мінімум є соціальною гарантією, встановленою державою.

Відповідно до частини 3 статті 3 Закону України «Про оплату праці»: «Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов’язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників, за будь-якою системою оплати праці».

Бюджетним кодексом України установлено, що для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів, як розрахункова величина застосовується прожитковий мінімум для працездатних осіб.

Звідси випливає логічне та справедливе твердження, що мінімальна заробітна плата має бути не просто не нижчою, але вищою за прожитковий мінімум, оскільки жоден закон не може урівнювати доходи непрацюючої людини з людиною, яка працює та, відповідно, сплачує податки до державного бюджету.

Відповідно, введення нової базової величини, як пропонується проєктом, без чіткого зазначення, що вона не може бути меншою за встановлений прожитковий мінімум, надасть можливість органу законодавчої влади маневрувати розміром мінімального посадового окладу працівників підприємств, установ, закладів та організацій, що фінансуються з бюджету, що є неприпустимим.

Також не можна погодитись із змінами, запропонованими статтями 3,6,7,10 Розділу І проєкту, які передбачають зміну гарантій, щодо соціальних виплат та допомоги таким категоріям громадян: особам, зокрема, дітям, які отримують аліментне утримання; громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи; пенсіонерам, з числа інвалідів та учасників війни та деяких інших категорій. Запропоновані зміни є порушенням Конституції України, зокрема, частини 3 статті 46, яка зазначає: «Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом».

Зміни, запропоновані проєктом є антисоціальними та такими, що порушують статтю 22 Конституції України, яка наголошує: «При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод».

Міжнародне законодавство також захищає право всіх членів суспільства на гарантовану мінімальну заробітну плату. Зокрема, відповідно до пункту а), статті Х частини ІІ Декларації соціального прогресу та розвитку ООН, прийнятої резолюцією 2542 (XXIV) Генеральної Асамблеї від 11 грудня 1969 року: «Соціальний прогрес і розвиток повинні бути спрямовані на постійне підвищення матеріального і духовного рівня життя всіх членів суспільства… шляхом досягнення таких головних цілей: встановлення мінімального рівня заробітної плати, досить високого для забезпечення задовільного рівня життя».

ЦК Профспілки вважає за потрібне повернути попередню редакцію статті 96 Кодексу законів про працю України: «Формування тарифної сітки (схеми посадових окладів) провадиться на основі тарифної ставки робітника першого розряду, яка встановлюється у розмірі, що перевищує законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати, та міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів тарифних ставок (посадових окладів).»

 

 

Завантажити лист spo-pro-prozhitkoviy-mnmum.pdf [484,1 Kb][52]

Відділ експертно-правової роботи