Дніпропетровська обласна організація Профспілки працівників освіти і науки України

Традиційно, на прикінці серпня у Дніпропетровській обласний державній адміністрації пройшла обласна серпнева конференція освітян Дніпропетровщини.

Під час конференції широко обговорювалося питання щодо вдосконалення роботи органів місцевого самоврядування та виконавчої влади щодо створення умов для забезпечення неперервної освіти та підготовки конкурентноспроможного випусника.

Виступаючи на конференції, голова обласної організації Профспілки Г. Бєлікова відмітила ключові проблеми працівників галузі освіти області в сьогоднішніх умовах, відзначила певні здобутки, звернула увагу присутніх на негативні тенденції у сфері освіти, яких не вдалося уникнути та зупинити.

Виступ голови Дніпропетровської обласної організації Профспілки працівників освіти і науки України Бєлікової Г.В.:

Шановні колеги !

Обласна організація Профспілки працівників освіти і науки України в умовах складного сьогодення, розмаїття точок зору змогла зберегти толерантність та повагу до кожного члена нашої Профспілки.

Головним завданням було і залишається соціальна захищеність кожного працівника, студента, учня, незважаючи на їх політичні уподобання.

Це наш вектор, який ми не змінюємо протягом усього часу існування нашої держави.

Незважаючи на економічні виклики, обласному комітету в останні часи вдалось зберегти контакт і бути почутими владою у вирішенні нагальних проблем освітян області.

Ми достатньо високо оцінюємо увагу з боку обласної держадміністрації, депутатського корпусу обласної Ради, департаменту освіти і науки до проблем освітянського загалу. Зближення наших позицій закладає надію на позитивне вирішення існуючих як в державі, так і в області питань.

Завдяки згуртованим діям профспілки, співпраці з профільним комітетом Верховної Ради, органами управління освітою заблоковано прийняття багатьох змін до існуючих освітянських законів, підзаконних нормативних актів, які суттєво погіршували умови навчання, оплати праці, звуження трудових та соціальних прав учасників навчально-виховного процесу.

Разом з тим, дозволю собі донести до вас найболючіші з назрілих проблем освітян країни і Дніпропетровщини.

1. Рівень середньої заробітної плати педагогічного та науково-педагогічного працівника, в тому числі і в нашій області, не відповідає законодавчо визначеному. Так, в 2014 році педагоги отримали в середньому лише34,4%, науково-педагогічні працівники 30% від норм, закладених у ст.57 Закону України «Про освіту».

Є цілий ряд чинників, які впливають на зазначену проблему.

Комплекс заходів по оптимізації галузі в області призвели до реального скорочення фонду оплати праці.

Обсяги затверджених бюджетних призначень по оплаті праці навчальних закладів унеможливлює виплати гарантованих державою грошової винагороди за сумлінну працю окремим категоріям працівників галузі в установлених законодавством розмірах.

Фактично грошову винагороду за сумлінну працю педагогічні працівники в різних територіальних одиницях області отримують в розмірі від 0 до 100 відсотків.

2.Багато років поспіль в загальноосвітніх навчальних закладах не виконується в повних обсягах варіативна частина навчальних планів. Цей показник різниться від 5 до 100 відсотків. А це заробіток педагога.

3. У суспільстві впродовж тривалого часу тільки проголошувалось про складність та престижність праці педагога. На тлі завжди низької його оплати праці встановлення 20% надбавки за престижність праці стало дієвим моральним та матеріальним стимулом для педагогів.

Але тільки 2 роки проіснувала ця надбавка у фіксованому розмірі.

Нестача коштів у більшості міст та районів області покривається за рахунок педагогів – надбавка або відміняється зовсім, або суттєво зменшується.

Не можна з цим погодитись, якщо ми дбаємо про перспективи розвитку нашого регіону.

4. Реальний обсяг видатків по оплаті праці в навчальних закладах не забезпечив проведення усіх видів додаткової оплати, передбачених чинним законодавством.

В багатьох навчальних закладах не провадиться додаткова оплата праці за завідування навчальними кабінетами, навчально-дослідними ділянками, завідування бібліотекою, за роботу у шкідливих умовах праці та з дезінфікуючими засобами, тощо.

В деяких установах проводиться тільки часткова оплата за заміну уроків.

5. Виплата допомоги на оздоровлення, в основному, проводилась в області згідно з законодавством. Але в деяких установах, закладах, які знаходяться на балансі селищних рад, педагогічні працівники не отримують її із року в рік.

6. Не можу обійти питання, які постали перед спільнотою внаслідок реформування системи соціального страхування. Фактично зруйновано профілактичне оздоровлення студентів в студентських санаторіях-профілакторіях, які в умовах припинення фінансування з Фонду соціального страхування, не працюють. А навіть тільки 2 останніх роки в 7 профілакторіях оздоровлено більше 7 тисяч студентів.

7. Схожа ситуація з дитячими заміськими таборами. У нашій обласній організації Профспілки у власності 2 заміських табори, які 50 років жодного оздоровчого сезону не припиняли своєї роботи.

Утримувались вони за рахунок профспілкового бюджету з частковою дотацією коштів з Фонду соцстраху на харчування, яка в цьому році була скасована.

Але завдяки спільним зусиллям профспілкових органів всіх рівнів і в цьому році за пільговою вартістю у таборах «Лісова казка» та імені Володі Дубиніна оздоровлено більше 1000 дітей та онуків освітян.

8.І на останок.

Ми розуміємо, що в умовах децентралізації фінансування установ і закладів освіти уникнути оптимізації їх мережі неможливо.

Але головне, щоб зазначені процеси відбувались у рамках законодавства і з найменшими втратами для працівників.

Тому ми говоримо «Ні» популістам від освіти.

Шана тим, хто не порожніми словами, а конкретними справами будує державу.

Шановні колеги!

Крізь сутінки сьогодення бачимо попереду світло і на цьому тримаємось далі!