chief m

Шановні відвідувачі нашого Інтернет - сайту!

.....Вітаємо Вас і щиро дякуємо за виявлений інтерес до нашої організації. Дніпропетровська обласна організація Профспілки працівників освіти і науки є однією з найпотужніших у майже двохмільйонному профспілковому загалі освітян України.

.....Наш обласний комітет Профспілки опікується проблемами правового, соціально – економічного захисту членів профспілки, сприяє задоволенню їх духовних та культурних інтересів, організовує контроль за втіленням в галузі відповідних законів та законодавчих актів. Значна увага приділяється оздоровленню працівників, студентів, членів їх сімей.

.....Будемо раді, якщо інформація нашого сайту стане Вам у пригоді, допоможе вирішити назрілі питання. Закликаємо членів Профспілки до єдності та співпраці і запевняємо, що обласний комітет Профспілки завжди буде стояти на заваді порушень ваших прав і свобод.

Голова обкому Профспілки - Бєлікова Г.В.

Нове у фотоальбомі

Відеоматеріали



Анонси

Вісті з профорганізацій

Пошук

Погода

Профспілковий гімн

Календар свят та подій

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

Контакти

Дніпропетровський обласний комітет Профспілки працівників освіти і науки України

49000, м. Дніпро,

просп. Д. Яворницького, 93

Тел./факс: (056) 744-58-55

E-mail: profspilka.dnepr@ua.fm

Друкe-mail

NovakАвтор - Новак Ольга Олександрівна.

Дата народження - 05.03.1988 р.

Місце роботи - Вільненський навчально –виховний комплекс "Школа-дошкільний заклад“

Посада - вчитель біології та хімії


Стаж роботи - 4 роки.

Кваліфікаційна категорія - Спеціаліст ІІ категорії.

 

 

 

 

 

 

 

 

"Формула успіху молодого педагога"

Багато хто в дитинстві, дивлячись на улюблених педагогів мріяв стати вчителем. Багато хто вступає до педагогічних вишів і приходить працювати в школу. Але педагогічна освіта - ще не гарантія того, що ти вчитель. Диплом педагогічного вишу - тільки документ на право долучитися до великої й надзвичайно складної праці. А складність учительської праці в тому, щоб знайти шлях до кожного учня, створити умови для розвитку здібностей, закладених у кожному.

На мою думку, людина стає вчителем тільки в результаті багаторічної, плідної праці, що дає результати спілкування з учнями.

Ось і прийшла я до школи вперше в ролі вчителя. Люблю дітей, не боюсь труднощів, хочу передавати дітям те, чим володію сама - знання. Як складеться моя доля?

Так, я - молодий педагог. Мрію тільки про те, щоб в майбутньому вийшли мої діти зі школи у великий світ із серцем, відкритим до добра і краси, з душею здатною любити і співчувати. Щоб просто стали Людьми!

А для цього я працюю над формулою успіху молодого педагога. Яка ж ця формула?

Ще зі шкільної лави слово "формула" асоціювалося у мене з природничими науками. І звичайно, вона виражалося якими - небудь величинами.

Можна виміряти успіх зовнішніми обставинами. Гарне закінчення школи, отримання диплома університета, гарна робота. Але все це тільки зовнішні соціальні стимули, які до моєї внутрішньої мотивації професійного зросту мають невелике відношення.

Мій шлях у педагогіці ще малий, тільки чотири роки я займаюсь викладанням і вихованням.

Що ж таке педагогічна майстерність? За якими критеріями вона вимірюється? Чи є вони взагалі, критерії педагогічного успіху? Адже результат педагогічної праці з`являється не одразу. Це не сукно зшити чи деталь якусь виточити. Це довгий багатогранний процес. Що саме головне? Диплом вчителя? Ні, це не основне. Ніхто не може добитися авторитету тільки тому, що він займає певну посаду, має диплом про закінчення університету, навіть з відзнакою.

Я вважаю, що людина, яка працює на педагогічній ниві, повинна мати педагогічне чуття - божий дар. Скільки вчителів, не мають такого дару, вони невдоволені своєю роботаю, доводять себе до істерики, обурюються, журять учнів та батьків. Але в той же час, багато таких педагогів, які не дивлячись ні на які ринкові відносини, низьку зарплатню, не слухають розповідей про непристижність професії, продовжують самовіддано, з ентузіазмом, навіть з деякою фантастичністю працювати і досягати добрих результатів.

Цікавість до біології у мене виникла ще з десяти років. Мені дуже подобалось саджати різні кімнатні рослини та слідкувати за їх ростом, любила грати "у школу", разом з подругами проводила уроки, писала крейдою на дошці. Дитяче захоплення переросло у справу всього мого життя, у професію, поза якою я себе вже не мислю.

У 2009 році прийшла працювати у Вільненський НВК. Світлом сонця виблискували маленькі віконця старої школи. Дивилася на велику шкільну родину і мої перші кроки у ролі вчителя, здавалося, були непевними. Линув час. І з кожним проведеним уроком діти все більш вселяли в мене впевненість і любов до обраної професії.

З перших днів моїм наставником стала Термоса Лариса Миколаївна, яка від уроку до уроку не тільки допомагала мені вирішувати мої професійні негаразди, вселяла в мене терпіння, наснагу й віру у правильному виборі професії. І вже через три роки я з легкістю отримала ІІ кваліфікаційну категорію. Поринула в освітній простір: уроки, конференції, семінари, тренінги ... Це - життя! Та хто ж вони, мої вчителі життя? Батьки. Перші, єдині, вірні та щирі. Справжні. Завжди чесні і доброзичливі вчителі. Наставники. Самі учні.

Згадується, як вперше у 2010 році проводила тиждень біології та хімії. Мені було складно організувати цікавий і змістовний предметний тиждень. Але я ще раз впевнилась, що наш педагогічний колектив - це справжня велика сім`я. Приємно було, коли кожен день починався зі слів: "Як справи? Чим допомогти? Ми прийдемо тебе підтримати!" Моя енергія творчості знайшла собі вихід, де всім знайома фізична формула дорівнює масі підтримки, яку я отримала, помноженої на швидкість, з якою я провела всі заплановані заходи.

Так, я - учитель, вселяю віру в життя, торжество людського добра та в милосердя та співчуття, віру в неповторність і особливе призначення кожної дитини!

2011 рік запам`ятався мені роботою над творчим проектом "Побутова хімія - за і проти". Назбирала цілу купу матеріалу, але його треба було систематизувати і правильно структурувати. Проблем з роботою на комп`ютері у мене не виникло, так як у мене багаторічний досвід роботи з комп`ютерними програмами.

У 2012 році звернула особливу увагу на роботу з обдарованими дітьми. Мої вихованці - слухачі МАН, які писали разом зі мною цікаві статті та прокладали свою наукову стежину. З гордістю можу зазначити, що мій учень - переможець конкурсу "Птах року". Адже саме його робота стала однією з найкращих на всю Україну, за що він був нагороджений грамотою МОН України Національного еколого - натуралістичного центру учнівської молоді Українського товаристства охорони птахів. Щорічно учні нашого НВК - учасники Всеукраїнської гри "Геліантус", де показують прекрасні результати. На мою думку, здібності учнів не можна розглядати поза розвитком: у процесі діяльності, з набуттям досвіду, знань, умінь вихованець може перейти від репродуктивного рівня здібностей до творчого.

Я вважаю, що найвищий рівень розвитку здібностей учнів - талант і геній. Досягнення талановитих дітей завжди мають величезне суспільно - історичне значення, це творчість у межах уже окреслених ідей і напрямів.

Час не стоїть на місці, інформаційонні технології розвиваються зі швидкістю світла. Мені, молодому педагогу, також треба не відставати. Удосконалюю свій досвід роботи з комп`ютерними програмами та роботою в мережі Інтернет. Різнобічність інтересів, багатство зв`язків і відношення до енциклопедичних знань, висока культура - все це дозволяє мені бути цікавою і авторитетною для учнів.

Підводячи підсумок своїх думок, повернусь до питання, яке я задавала на початку. У чому ж формула успіху молодого педагога? А формула досить проста, треба намагатися бути самим собою, змінювати себе, і працювати над недоліками, викорінювати пороки, набувати гідності, іти у ногу з часом, бути у вічному пошуку, запалювати своїми знахідками дітей, довіряти їм і підтримувати ініціативу. Якщо тільки вимірювати вище перерахованими складовими, моя "формула успіху" відображає моє педагогічне кредо і віру, що кожна дитина - зірка, яку треба вміти запалювати, бо саме знання, досвід, життєва мудрість - ось риси справжнього, на мою думку, закоханого в свою роботу вчителя. Як усе живе харчується сонцем, так любов`ю, милосердям, співчуттям живе душа. Справді, нелегко виростити інтелектуала з багатим внутрішнім світом і прекрасною душею, але завдяки знанням, досвіду, ще зовсім невеликій життєвій мудрості моїй, я впевнена, - це вдасться, хоча є ряд неминучих, як і у всякій новій роботі, проблем.

Лунає шкільний гомін, а дзвоник, як серця ритм, вічним трепетом дзвенить і переносить мене у рожеві світанки дитинства...

Переступаю поріг класу і відчуваю: мені на душі променисто, бо зігрівають душу промінчики моїх дорогих учителів. Вони навчили мене працювати, думати сміло, крокувати, вперто іти вперед і не оглядатися, не плакати, коли гірка образа. Навчили бачити серцем, чути, любити і пам`ятати, що немає в світі професії, кращої за професію вчителя, відважної і мужньої. Немає на світі мудрішої й благодатнішої професії для впровадження добра. Життя щодня дає уроки, і чим далі іду, тим більше розумію, що ви, мої вчителі, завжди були праві. Я буду пам`ятати вас все життя такими, що вселили в мене ВІРУ і ЛЮБОВ, бо самі були любов`ю.

Я нині вчитель. Мій пісочний годинник... Це втілення земного життя. Було б бажання... Я захотіла цього! Йду в Життя і буду жити так, щоб справдилися мої бажання! А час уже тече! Шлях розпочато...