chief m

Шановні відвідувачі нашого Інтернет - сайту!

.....Вітаємо Вас і щиро дякуємо за виявлений інтерес до нашої організації. Дніпропетровська обласна організація Профспілки працівників освіти і науки є однією з найпотужніших у майже двохмільйонному профспілковому загалі освітян України.

.....Наш обласний комітет Профспілки опікується проблемами правового, соціально – економічного захисту членів профспілки, сприяє задоволенню їх духовних та культурних інтересів, організовує контроль за втіленням в галузі відповідних законів та законодавчих актів. Значна увага приділяється оздоровленню працівників, студентів, членів їх сімей.

.....Будемо раді, якщо інформація нашого сайту стане Вам у пригоді, допоможе вирішити назрілі питання. Закликаємо членів Профспілки до єдності та співпраці і запевняємо, що обласний комітет Профспілки завжди буде стояти на заваді порушень ваших прав і свобод.

Голова обкому Профспілки - Бєлікова Г.В.

Нове у фотоальбомі

Відеоматеріали



Анонси

Вісті з профорганізацій

Пошук

Погода

Профспілковий гімн

Календар свят та подій

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

Контакти

Дніпропетровський обласний комітет Профспілки працівників освіти і науки України

49000, м. Дніпро,

просп. Д. Яворницького, 93

Тел./факс: (056) 744-58-55

E-mail: profspilka.dnepr@ua.fm

Друкe-mail

NikonenkoВиконавець: Керівник гуртка

«Англійський театр «ДРАЙВ»

Ніконенко Юлія Володимирівна

 

 

 

 

 

 

 

Я, Ніконенко Юлія Володимирівна, працюю в «Будинку творчості дітей та юнацтва міста Орджонікідзе Дніпропетровської області» з вересня 2013року. Займаю посаду керівника гуртка «Англійський театр «ДРАЙВ».

Девізом своєї роботи вважаю вислів: «У серце увійде лиш те, що йде від серця».

Вихованці гуртка «Англійський театр «ДРАЙВ» різні за віком: наймолодшим – 8 років, а найстаршим – 12 років. Та, незважаючи на це, гуртківці поводяться, як одна велика сім’я та з радістю приймають участь у міських заходах.   Також ми маємо свої традиції: святкуємо разом день народження, Новий рік, 8 березня, виходимо на природу, проводимо екскурсії. Вихованці гуртка завжди бажані гості на заходах у міській бібліотеці.

Nikonenko_1

У кожного з нас своє поняття успіху. Та спочатку мені б хотілося звернулись до висловлювань відомих людей.

«Успіх нічому не вчить. Він тільки переконує розумних людей, що вони не можуть програти»

Білл Гейтс

«Успіх - це встигнути»

М. Цвєтаєва

«Немає шляху до успіху. Успіх - є шлях»

Михайло Шувалов

Успіх. Поняття, до якого ми йдемо упродовж життя. Кожен з нас визначає свої критерії успіху. Мабуть, саме сходинками успіху можливо досягти щастя.  Для одних – це  вдало вийти заміж, для інших – заможне  життя, для когось - кар’єрне зростання. Успіх – не статичне поняття. Більшість вважає, що ми отримуємо успіх,  радість, ейфорію від досягнутого тоді, коли реалізується поставлена мета. Проте, на мій погляд, це постійний процес самопошуку, самовдосконалення  та самореалізації…

У моєму розумінні, успіх – це всі ті досягнення,  які супроводжують нас протягом життя. Іноді вони незначні і непомітні широкому колу людей.  Та яким би успіх не був – маленьким  чи всеохоплюючим, для кожного з нас це все рівно певне досягнення, це ще одна сходинка вгору до певної мети.

Успіх може бути зовсім різним і охоплювати різні сфери нашого життя.

Існує думка, що «життєвий успіх – це робота рук самої людини». Це висловлювання близьке мені по духу. Я вважаю, що кожен з нас повинен самостійно вирішувати ким йому бути, чим займатися, зважувати переваги та недоліки тієї чи іншої професії.  Адже кожен, на мій погляд, повинен мати  власну   формулу успіху.

В чому ж моя формула успіху? Мабуть, це можливість бути у гармонії із самим собою та навколишнім середовищем.  Хіба можливо бути успішним у роботі, не маючи люблячої родини, коли немає з ким розділити радість перемог та гіркоту невдач? Від такого успіху немає задоволення. Але мати люблячу родину й сидіти дома, не маючи змоги реалізувати свої ідеї – це також сумнівний успіх. Адже місце людини серед інших людей. Спілкуючись, навчаючись, я переконана, потрібно  отримувати всебічний розвиток та можливість знаходити однодумців, мати змогу почути і бути почутою. Адже відчувати себе самостійним та самодостатнім – це також успіх.

Вважаю, що будь-яку роботу у житті  треба виконувати із задоволенням: чи то пересаджувати квіти, чи то виготовляти з донькою поробки, чи то готувати для сім’ї святкову вечерю, чи то писати конспекти занять?..

Я впевнена, що насамперед треба не просто любити свою роботу, а бути закоханим у неї, вміти розчинятися у ній. Звичайно, стаються різні непередбачувані ситуації, та потрібно завжди  знайти серед негативу та сірості буднів  позитив.  Для мене маленька поразка – це не тільки переосмислення власних недоліків, а й  поштовх до нового.  Долає дорогу той, хто йде.

Звичайно, одностайної думки не можна існувати з приводу того що важливіше – робота  чи сім’я?  У моїй формулі успіху родина на першому місці. І це також складова успіху. Тільки за підтримки близьких, які з розумінням ставляться до професійних обов’язків, можливий творчий розвиток. Тільки своєчасно підставлене плече під час життєвих негараздів допоможе повірити у себе, у свій талант та відчути в собі сили до нових експериментів, до нових злетів.

Nikonenko_2

Іноді не вистачає можливості все охопити. Здається, що робота та дім витісняють один одного. Все «валиться з рук», не встигаєш то одне, то інше. В таких ситуаціях  без допомоги рідних неможливо навіть уявити що робити. Іноді це можливість висловитися, іноді лагідний погляд у твою сторону, а іноді й цінна порада. Яка така проста, що навіть не розумієш, як же це мені самій не спало на думку, це ж так очевидно. Таким чином, підтримка близьких чи не найважливіша складова мого успіху. Як то кажуть, сім’я та робота – це ніби два крила однієї пташки.

Життя доводить, що робота для педагога – це не тільки ідеї та конспекти. Це насамперед діти. І любов до роботи не може існувати без  любові до дітей. Адже педагог та діти – поняття, які не  існують окремо один від одного.  Для справжнього вчителя немає чужих дітей, чужих проблем. Всі вони різні, з різними характерами, з різним світосприйняттям.  Але всі вони залишають слід у нашому серці. Дітей не ошукаєш, вони інтуїтивно відчувають доброту та ласку. І тому так дорога серцю їхня посмішка,  погляд, який світиться любов’ю та заряджає енергією на новий день. Для мене дитяча посмішка – це теж складова успіху. А коли ще й бачиш, як твої діти зростають духовно, як змінюються, вбираючи в себе знання, які ти передаєш, як досягають своєї мети, то розумієш – ось  він твій успіх!

Звичайно, при спілкуванні з дітьми важливим є і вміння налагоджувати контакт з батьками. Батьки, як і діти, всі різні. Але, не зважаючи на свою зайнятість на роботі, на свої матеріальні статки, безперечно кожен з них вболіває за своє чадо. І коли розмова йде про майбутнє – ось вони наші помічники! Завжди готові підставити нам своє плече. Тому не потрібно намагатися охопити неосяжне, краще чітко розподілити обов’язки, дати кожному справу під силі, а не намагатися зробити все самотужки.  Це спільна праця, спільні кроки на шляху до мети. Вмінню доручати справи теж треба вчитися. Поки що для мене це виходить на інтуїтивному рівні, адже досвід приходить з роками.

Я завжди вдячна батькам, які відгукуються на мої прохання. І дітям приємно  за проявлену підтримку рідних.

Але й дітей треба зацікавити, заінтригувати творчими ідеями. Тут у гру й вступає пошук.

Адже постійний пошук -  це також секрет успіху. Творчий пошук – це можливість постійно бути у русі. Не дарма кажуть, хто зупинився, той  зійшов. Не можна зупинятися не на хвилину. Світ крутиться навколо нас з шаленою швидкістю і потрібно завжди йти «в ногу з часом»: опановувати нову техніку, нові методи та прийоми. Адже не дарма кажуть «Людині доступно все, чого вона не боїться бажати». Наш спосіб думати визначає наші вчинки. Щоб досягти успіху, цього потрібно дуже сильно захотіти. Поставити перед собою мету і йти до неї крок за кроком, сходинка за сходинкою. З цього й починаються всі досягнення.

Мета поставлена, тепер до діла. Важливе місце серед усіх цеглинок успіху, я вважаю, займає дисципліна. Дисципліна насамперед до самого себе, а потім вже до оточуючих, до дітей. Як може педагог висловлювати своє невдоволення запізненнями, якщо сам не завжди приходить вчасно або сварити дітей за зовнішній вигляд, якщо не завжди слідкує за своїм. Насамперед треба почати з себе.

На мою думку,  щоб усе встигати,  потрібно оволоділи основами тайм-менеджменту. В епоху Інтернету це не проблема. Адже онлайн курси, статті в Інтернеті доступні зараз широкому загалу. А можливість чітко фіксувати свої справи, розписувати їх щохвилинно дасть змогу не забувати кому й що  пообіцяв зробити, своєчасно виконувати задумані справи.

Я вважаю, що не варто на шляху до успіху забувати про досвід інших людей.  І як би швидко прогрес не йшов вперед  не можна не зважати на ті відкриття, які були встановлені нашими попередниками. На мою думку, обмін досвіду – це  не копіювання справ іншого, не плагіат. Адже кожна людина має своє бачення світу і за допомогою ідей, які вже втілили інші, на думку  може прийти щось нове, креативне, яке спочатку зародилося як маленьке насіння, а за деякий час виросло в незбагненний проект. Звичайно не кожна ідея успішна, не завжди її реалізація наяву виходить так гарно як у думці. Але все приходить з досвідом, і на підставі чогось нездійсненного раптом з’явиться щось неймовірне і фантастичне. Без постійного творчого пошуку, креативних  ідей успіх просто неможливий. Тому не треба забувати про експерименти. Для мене це можуть бути навіть мастер-класи, які необов’язково стосуються моєї основної професійної діяльності. Таким, наприклад, був і мастер-клас по виготовленню ляльки-мотанки.

Nikonenko_3

Та не один з перерахованих факторів не може існувати один без одного. Тільки об’єднавши  і вклавши душу у свій проект можливо досягти успіху.

Таким чином, я переконана, не існує єдиної формули досягнення успіху. Я вважаю, що у кожного педагога вона своя єдина і адаптована тільки для себе. Але якою б вона не була, тільки поєднавши кращі сторони душі: людяність, доброту, терпимість, можна досягти найвищої сходинки у нашому житті.