chief m

Шановні відвідувачі нашого Інтернет - сайту!

.....Вітаємо Вас і щиро дякуємо за виявлений інтерес до нашої організації. Дніпропетровська обласна організація Профспілки працівників освіти і науки є однією з найпотужніших у майже двохмільйонному профспілковому загалі освітян України.

.....Наш обласний комітет Профспілки опікується проблемами правового, соціально – економічного захисту членів профспілки, сприяє задоволенню їх духовних та культурних інтересів, організовує контроль за втіленням в галузі відповідних законів та законодавчих актів. Значна увага приділяється оздоровленню працівників, студентів, членів їх сімей.

.....Будемо раді, якщо інформація нашого сайту стане Вам у пригоді, допоможе вирішити назрілі питання. Закликаємо членів Профспілки до єдності та співпраці і запевняємо, що обласний комітет Профспілки завжди буде стояти на заваді порушень ваших прав і свобод.

Голова обкому Профспілки - Бєлікова Г.В.

Нове у фотоальбомі

Відеоматеріали



Анонси

Вісті з профорганізацій

Пошук

Погода

Профспілковий гімн

Календар свят та подій

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

Контакти

Дніпропетровський обласний комітет Профспілки працівників освіти і науки України

49000, м. Дніпро,

просп. Д. Яворницького, 93

Тел./факс: (056) 744-58-55

E-mail: profspilka.dnepr@ua.fm

Друкe-mail

BoykoАвтор: Бойко Ольга Юріївна

Дата народження 9 червня 1986р.

Місце роботи і посада Видвиженівська ЗОШ І-ІІІ ступенів, вчитель хімії, біології та інформатики

Стаж роботи 4 роки 10 місяців

Кваліфікаційна категорія ІІ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Проблемна стаття «Формула успіху молодого педагога»

Ще зі шкільної лави слово «формула» асоціюється у мене з точними науками. І зазвичай вона виражається якими-небудь величинами. А в чому ж можна виміряти успіх педагога?
Можна виміряти його зовнішніми обставинами: закінчення школи із золотою медаллю, отримання диплома з відзнакою, чудова робота ....

Але починати треба здалеку -  з дитинства… У дитинстві нам часто задавали питання: «Ким ти хочеш бути?» Зазвичай дітлахи впевнено відповідають, ким хочуть стати. З цього починалось наше уявлення про майбутню професію. Проте лише одиниці втілюють мрії в життя. Комусь вибрали професію батьки, хтось шукав інститут поблище до домівки, хтось вступив «за компанію» з друзями. Як ми бачимо задатки молодого спеціаліста ниточками тягнуться до нас з дитинства. Дуже добре, коли гра у «вчительку» переростає у справжнє покликання.

Вчительській діяльності передують роки навчання в університеті, коли відбувається  розвиток професіонала в навчальній діяльності: усвідомлення необхідності постійної роботи над собою; знань про стиль життя в даній професії; стійких професійних намірів, покликання; вимогливості до результатів своєї праці; чіткої оцінки якості своєї діяльності  для подальшого вдосконалення. Закінчення університету – не  кінець підготовки до вчительської діяльності, а її справжній початок. Молодий спеціаліст, переступаючи поріг школи у якості вчителя, маючи багаж теоретичних знань та невеличку валізку практичних навичок на педагогічній практиці, стикається з невпевненістю, тривожиться перед своїм першим уроком: чи підготований він до роботи з учнями? як зорієнтуватися в навчальному процесі? врешті-решт, у кого про що запитати?

Всі ці питання мала і я. Мій шлях у педагогіці порівняно не великий, тільки 5 неповних  років я безпосередньо займаюся викладанням і вихованням. Але прийшла я в педагогіку не випадково: мої бабуся - вчителька. Безліч разів розповідала вона мені про свою важке, але в той же час цікаве і насичене шкільне життя, показувала чорно-білі фотографії, де вона зі своїми колегами та учнями, які й досі її пам’ятають. Тому  іншого шляху у житті я собі і не мислила.

Переступивши поріг уже своєї Видвиженівської школи, я зустріла чудовий колектив, який допоміг дати відповіді на багато несміливих, але таких потрібних запитань. Я відчула, що мене чекали в педагогічному колективі, що я потрібна школі. Під час першої зустрічі з керівниками школи мене ознайомили історією навчального закладу, його традиціями, поспілкулкувались про мої професійні плани, уявлення про майбутню роботу, ознайомили з навчальними програми та деякими аспектами педагогічної роботи. Таким чином я зрозуміла, що можу розраховувати на доброзичливість і кваліфіковану підтримку. Педагогічний колектив – це друга школа молодого викладача, школа формування його майстерності, творчої індивідуальності і його подальше становлення. Це твердження саме про колектив вчителів Видвиженівської ЗОШ.

Моїм наставником з першого дня вчителювання став педагог з 30-річним стажем, Дениско Зінаїда Юріївна, голова МО природничих наук нашої школи. З величезним інтересом і захопленням я відвідувала її уроки, де все мені здавалося таким правильним і досконалим. Діти ловили  кожне слово педагога. Але під час проведення власних уроків, у мене виникало безліч проблем. Та й дисципліна в класі кульгала. Я постійно задавалася питанням «Що я роблю не так?» І Зінаїда Юріївна навчила мене деяким прийомам, про які в університеті не було сказано ні слова. Але незважаючи на моє бажання вдосконалення, результати першої чверті моїх учнів були гірші, ніж у моїх колег. І швидше за все мої перші проби і помилки призвели до осмислення та прийняття головного для мене педагогічного принципу: щоб вчити інших, треба вчитися самому, щоб виховувати інших, треба починати з себе, щоб розвивати інших, самому треба постійно розвиватися. І я слідувала цим принципом, слухала порад наставника, методиста, завуча, яка після кожного відвіданого уроку давала його розгорнутий аналіз. Прийшло усвідомлення того, що на своїх уроках я повинна перейти від учня, який споживає знання, до учня, який їх здобуває. Звідси і сама собою з'явилася необхідність у творчому переробленні  інформації, у пошуку таких технологій і методів навчання, які дозволили б зробити його (навчання) активним, захоплюючим, цікавим, позбавленим психологічного напруження.

Новим і цікавим для мене етапом професійної діяльності став підготований та проведений мною у 2010 році районний семінар вчителів інформатики. Хотілося перевірити себе, відчути успіх у своїй діяльності, сомореалізоваться. Все це відбулося завдяки моєму директору, Лаудіну Миколі Борисовичу, який повірив в мене і допомагала на кожному етапі підготовки до семінару. Відповідальність була величезна: адже я захищала честь школи, всього педагогічного колективу. Не хотілося підвести людей, які мене стількому навчили. Окремим позитивним моментом хочу назвати допомогу, яку мені надали вчителі району: голова РМО вчителів інформатики Гмошинський М.Б. та Правдива С.А. Це випробування я витримала, не дивлячись на надзвичайне хвилювання перед досвідом та вміннями більш досвідчених педагогів, отримала схвальні відгуки від вчителів району.

Як класний керівник, працюю у школі з першого дня. Скажу відверто, проблем спочатку у мене більше виникало не з учнями, а з їх батьками. Страшнувато було давати поради і повчати людей, які старші тебе майже в 2 рази. Але з часом я помітила, що знання педагогіки і психології у багатьох батьків слабкі. А мені є про що їм розповісти і чому навчити. Так почалася і триває досі наша співпраця. Цього року мої дев’ятикласники отримали свідоцтва про базову середню освіту. Хоч частина з них залишить стіни школи, але, думаю, наші стосунки на цьому не закінчаться.

Час не стоїть на місці, інформаційні технології розвиваються зі швидкістю світла. Мені потрібно не відставати, відповідати. Як вчитель інформатики спершу сама опановую нові тенденції, проходжу курси, а потім допомагаю вчителям своєї школи. І ось уже ми всі ведемо необхідну документацію в електронному вигляді, заповнюємо електронні журнали, створюємо спільноти на базі мережі «Партнерство в навчанні».

За час роботи в школі маю зі своїми вихованцями наступні результати: хороші і відмінні результати у конкурсі ІКТ «Бобер», участь в обласній інтернет-олімпіаді з офісного програмування, обласному конкурсі «Мікроша», у Всеукраїнській експедиції учнівської та                студентської молоді «Моя Батьківщина - Україна» (2011р. – ІІІ місце), акції «Птах року» (2011р. – І місце в обласному етапі), «Школа – мій рідний дім» (грамоти за активну участь).

Підводячи підсумок своїм роздумам, повернуся до питання, заданому на початку. У чому ж формула успіху педагога? Для мене вона така: УСПІХ УЧИТЕЛЯ = УСПІХ УЧНЯ. Успіх учня окремо можна викласти як високий результат навчання, участь у конкурсах та олімпіадах, виконання дослідницьких проектів, комунікативні навички, гуманістична спрямованість особистості. Але і успіх учителя має свої характеристики, а це: особистісно-орієнтований підхід до учнів, демократизація і гуманізація стосунків, зацікавлення, мотивація у самоосвіті та її постійне здійснення, співпраця з учнями, батьками та колегами, а ще безперервність і систематичність у своїх вимогах до учнів та до себе.

Boyko_1

Boyko_2

Boyko_3

Молодому педагогу треба намагатися бути гранично самим собою, змінювати себе, працювати над недоліками, викорінювати пороки, набувати гідності, йти в ногу з часом, бути у вічному пошуку, запалювати своїми знахідками дітей, довіряти їм і підтримувати їх ініціативу. Адже тільки вимірюючись вище перерахованими складовими, моя «формула успіху» відображає моє педагогічне кредо і віру в те, що «Кожна дитина - зірка, просто потрібно вміти її запалити».