chief m

Шановні відвідувачі нашого Інтернет - сайту!

.....Вітаємо Вас і щиро дякуємо за виявлений інтерес до нашої організації. Дніпропетровська обласна організація Профспілки працівників освіти і науки є однією з найпотужніших у майже двохмільйонному профспілковому загалі освітян України.

.....Наш обласний комітет Профспілки опікується проблемами правового, соціально – економічного захисту членів профспілки, сприяє задоволенню їх духовних та культурних інтересів, організовує контроль за втіленням в галузі відповідних законів та законодавчих актів. Значна увага приділяється оздоровленню працівників, студентів, членів їх сімей.

.....Будемо раді, якщо інформація нашого сайту стане Вам у пригоді, допоможе вирішити назрілі питання. Закликаємо членів Профспілки до єдності та співпраці і запевняємо, що обласний комітет Профспілки завжди буде стояти на заваді порушень ваших прав і свобод.

Голова обкому Профспілки - Бєлікова Г.В.

Нове у фотоальбомі

Відеоматеріали



Анонси

Вісті з профорганізацій

Пошук

Погода

Профспілковий гімн

Календар свят та подій

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

Контакти

Дніпропетровський обласний комітет Профспілки працівників освіти і науки України

49000, м. Дніпро,

просп. Д. Яворницького, 93

Тел./факс: (056) 744-58-55

E-mail: profspilka.dnepr@ua.fm

Друкe-mail

lypashkyАвтор - Лупашку Ельвіра Миколаївна

Дата народження 07.01.1988

Місце роботи Комунальний заклад освіти «Середня загальноосвітня школа № 39»

Посада вчитель початкових класів

Педагогічний стаж – 2 роки

Якщо вчитель має тільки любов до справи, він буде

добрим учителем. Якщо вчитель відчуває тільки

любов до учня, як батько, мати, він буде

кращим за того вчителя, який прочитав усі

книжки, але не відчуває любові ні до справи,

ні до учня. Якщо учитель поєднує в собі любов до

справи і до учнів, він – досконалий учитель.

Л. Толстой

 

Усі ми з дитинства мріємо кимось стати: чи то архітектором, чи то естрадною зіркою, чи то більш просто — кухарем або бухгалтером. Після закінчення школи перед нами відкривається безліч доріг. Та не проста річ — вибрати якусь професію з більш ніж двох тисяч існуючих. Дехто наслідує приклад батьків, інші ж не можуть вирішити і після закінчення школи. Мені здається, дуже важливо не зрадити своїй мрії, і тоді будь-яка робота буде і легкою, і радісною. Я свій вибір зробила уже давно і  щаслива, що змогла знайти своє призначення в житті.Адже зараз багато людей просто пливе за течією, працюють по необхідності та без бажання, без любові до своєї роботи, без натхнення.

lypashky_2

Я з дитинства мріяла про професію вчителя. Мені здається, що це найгуманніша у світі професія. Учитель несе людям не тільки знання, він несе ще доброту і правду. Неможливо говорити неправду, коли на тебе дивляться дитячі очі. Від учителя залежить дуже багато в майбутньому його учнів.  Він своїм прикладом, своїми принципами, своїм життям показує, як жити.

Але учитель — це не тільки відповідальна, але й дуже нервова робота. Скільки терпіння і такту треба мати, щоб примусити юних непослухів слухати себе, щоб у їх головах відклалось уявлення про предмет.

За фахом я вчитель української мови та літератури. Але життя таке непередбачуване... Склалося так, що зараз я працюю в початковій школі класним керівником 3 класу. Під моєю «опікою» 19 дівчаток і 13 хлопчиків. До кожного з них потрібно мати свій підхід, хоча це дуже складно, адже вони всі такі різні! Та незважаючи на труднощі, я дуже люблю свою роботу, хоча і розумію,яка це велика відповідальність. Тому що саме я повинна пробудити в моїх маленьких учнів любов до навчання,допомагати розвивати свої здібності,розповісти багато нової інформації для них,навчити слухати.Я завжди розуміла,що моя професія не з легких. Потрібно бути не тільки суворим вчителем, а й стати другом для учнів,,допомагати їм в будь-яких ситуаціях . Це тяжка робота, але коли я бачу щирі дитячі посмішки , то розумію, що це найбільша винагорода за мою роботу.

Працюючи в школі, я зрозуміла, що не тільки я вчу дітей, а й вони можуть багато чому навчити мене. Вони показують, як можна бути життєрадісною, посміхатися і не звертати уваги на погану погоду, бути сміливішою і спробувати щось зовсім нове! Тому, що наша професія зобов’язує нас не тільки навчати дітей, а й вчитися разом із ними.

lypashky_3Часто згадую свою першу вчительку. Пам’ятаю, з якою любов’ю та теплотою вона ставилася до нас. Як допомагала увійти до школи нам, переляканим першокласникам. На уроках знаходила час, щоб підійти до кожного з нас, як лагідно брала за руку та допомагала писати перші букви... І зараз, коли вже я сама стала вчителем, зустрічаючи її , я бачу її гордість за мене, що вона навчила, допомагала в різних ситуаціях та деякою мірою посприяла у визначенні моєї майбутньої професії. Вона показала мені, що немає більшої винагороди, як вдячність учнів.

Я теж хочу, щоб мої учні, коли виростуть, також згадували мене з вдячністю. І тому кожного ранку йду до школи із задоволенням, тому що знаю, що мене чекають мої діти, що знову почую їхній гомін та дзвінкий сміх. Ставши вчителем, я зрозуміла, щоб бути щасливою людиною, потрібно любити те, що ти робиш і чим займаєшся. І тоді не потрібно буде змушувати себе кожного ранку йти на нудну і нецікаву роботу.

Я працювала на інших роботах, перш ніж прийшла до школи, і зрозуміла тільки зараз, як зробити хобі зі своєї роботи. Потрібно всім серцем любити те, чим займаєшся, тому що тільки так можна бути щасливою людиною!